Перспективи розвитку машинобудування на сучасному етапі

Машинобудування є практично «серцевиною» більшості галузей промисловості, тому її розвиток є дуже важливим. Рівень розвитку машинобудування значною мірою визначає економічний розвиток країни в цілому, у зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність моніторингу діяльності машинобудівних підприємств – їх стану, особливостей господарювання, проблем та перспектив розвитку
Системний аналіз процесів, які відбуваються в машинобудуванні, дає можливість виокремити проблеми сучасного етапу розвитку:
Застарілі основні виробничі фонди та відсутність реальних інвестицій­
них ресурсів для технологічного оновлення. Не зважаючи на те, що протягом останніх років ступінь оновлення перевищує ступінь ліквідації основних засобів, призупинити процес їх старіння не вдається.
Невідповідність виробничих потужностей потенціалу ринків збуту та низький рівень їх завантаження. Через це амортизація основних засобів таких підприємств списується на собівартість меншого обся­гу виробництва, що й призводить до подорожчання продукції. А це, відповід­но, зумовлює програш підприємств у ціновій конкуренції.

Одним з найважливіших напрямків розвитку машинобудування на сьогодні є забезпечення виробництва конкурентоспро­можної кінцевої (готової продукції як власних галузей, так і галузей реального сектора економіки). Формування конкурентних переваг вітчизняних машинобудівних підпри­ємств рекомендується здійснювати такими шляхами:
Впровадження нових технологій (зміна технологій створює нові мож­ливості для розробки товару, виробництва чи доставки та вдосконаленні су­путніх послуг).
Орієнтація на потреби споживачів (реагування на зміну запитів спожи­вачів, створення нового ланцюжка цінностей).
Диверсифікація виробництва (вихід у нові сегменти ринку, на нову гру­пу покупців, пошук нових, більш ефективних способів виробництва продукції чи нових підходів до певної групи покупців).
Зміна вартості чи наявності компонентів виробництва (зміна умов у по­стачальників, пошук можливості використання нових чи інших за своєю якіс­тю компонентів).
Зміна державного регулювання (зміна політики держави у таких галу­зях, як стандарти, охорона навколишнього середовища, вимоги до нових галу­зей і торговельні обмеження).

На сучасному етапі розвитку економіки України переважна частина машинобудівних підприємств характеризується слабкими позиціями на ринку, застарілістю технології виробництва та технічного складу, нераціональним використанням наявних виробничих потужностей, нестійким фінансовим станом (переважна частина машинобудівних підприємств є збитковими). Збереження збитковості господарської діяльності галузі свідчить про наявність ознак кризи, розбалансування внутрішнього механізму саморегуляції підприємств та потребу їхнього фінансового оздоровлення. У таких умовах найважливішими завданнями керівників підприємств машинобудування є зміна стратегії, виведення роботи підприємства на якісно новий рівень, запровадження політики диверсифікації продукції та сфер діяльності, розширення асортименту й номенклатури продукції.