Токар. Спеціальна технологія. 4 розряд. Тема 3. п. 3.3.

Обробка деталей на планшайбі

Навчальні питання

1. Будова і застосування планшайби.

2. Способи встановлення, вивірки і закріплення деталей.

3. Способи встановлення заготовок некруглої форми на планшайбі.

 

Будова і застосування планшайби

Планшайба – це чавунний диск з подібними радіальними пазами з маточиною підсилений ребрами жорсткості. Отвір маточини виконується по формі переднього кінця шпинделя на якій нагвинчується і закріплюється планшайба.

Заготовку до планшайби кріплять:

-         болтами через пази планшайби

-         костилями з Г-подібною головкою

-         планками - прихватами

-         планками, шайбами

Деталі несиметричної складної форми типа важелів (ричагів), шатунів, корпусів,котрі неможливо правильно встановити в чотирикулачковому патроні, закріплюють на планшайбі (рис.3.27).                    

 t3 27

Рис. 3.27.Закріплення заготовок на планшайбі:

1- гайка, 2- шайба, 3- планшайба, 4- «костиль»,

5 – опора, 6 – планка-прихват, 7 – гвинт, 8- планка,9 – упор.

При нагвинчуванні гайки на гвинт 7 один кінець планки (прихвата) 6 спирається на прикручену опору 5, а другий притискує заготовку до планшайби. Спочатку гайки затягують «хрест-навхрест», а потім остаточно. Після закріплення і оброблення першої заготовки на планшайбі встановлюють упори 9, по яких фіксують положення наступних заготовок партії, що скорочує час на вивірення й закріплення.

Закріплення заготовок типа фланців, кілець, кришок, дисків (рис.3.28).

На планшайбі 1 оброблювальна деталь 2 закріплена прихватами 3. Головки гвинтів прихватів в Т-образні пази планшайби, або інколи болти проходять крізь отвори в планшайбі. Деталь при необхідності зміщення, в ту або іншу сторону виконують легкими ударами молотка.

 t3 28

Рис. 3.28. Закріплення деталей на планшайбі; 1 – планшайба;

2 – деталь фланець; 3 – прихвати.

 

Способи встановлення, вивірки і закріплення деталей

Закріплення деталі – кільце на планшайбі.

Установку і вивірення на планшайбі виконують рейсмусом , а більш точно – індикатором аналогічно як вивіряють установку деталі в чотирикулачковому патроні.

 t3 28 1

Рис. 3.28. Закріплення на планшайбі деталі-кільце: 1 – фланець; 2 – планшайба;

3 – втулка опорна; 4 – кільце; 5,6 – шайби; 7 – гайка; 8 – гвинт; 9 – прихвати.

 

Планшайба 2 закріплюється на фланці 1. Деталь типа кільця встановлюють на опорну втулку 3 і при обробці зовнішньої поверхні закріплюють шайбами 5 і 6 і гвинтом 8 з гайкою 7, а при обробці внутрішніх поверхонь – прихватами 9.

 t3 29

 Рис. 3.29. Закріплення деталі-кришки на планшайбі: 

1 – фланець; 2 – планшайба; 3 – кришка; 4 – прихвати.

 t3 30

Рис. 3.30. Закріплення несиметричних заготовок деталей на планшайбі:

1- головка шатуна (нижня); 2 – гвинти; 3 – вантаж - противага;

4 – трикутники; 5 – підкладки;   6 – планки; 7 – болти.

Нижня головка шатуна 1 затиснута гвинтами 2 трикутників 4, які встановлені в Т-подібні пази. Стержень шатуна закріплено двома планками 6 з підкладками 5. Планки затиснуті болтами 7, які встановлені в отвори планшайби. Шатун розташовується несиметрично відносно осі, то с протилежної сторони на планшайбі закріплено вантаж-противага 3.

 t3 31

Рис.3.31. Закріплення і встановлення деталі в трикулачковому патроні встановленому на планшайбі:

1 – трикулачковий патрон; 2 – гайка; 3 – планшайба; 4 – кільце; 5 – плита; 6 – болти;

7 – диск; 8 – сегменти; 9 – планка клинова; 10 – гвинт;  11 – плита.

 

На звичайній планшайбі 3 патрона верстата закріпити плитку 5 на якій закріпити рухому плиту 11 трьома болтами 6 і з поворотним диском 7, де нанесено 360 поділок. Для балансування зі зворотної сторони планшайби закріпити набір сегментів (противага). Зазор між пазом плити 11 і направляючої плити 5 регулюють за допомогою клиновій планки 9. Патрон зміщають за допомогою гвинта 1, котрий вгвинчується в гайку 2 рухомої плити 11.

Деталі кріплять на планшайбі планками, які притискають болтами, або болтами, вкрученими в кулачки (солдатики), які пересувають вручну і закріплюють в пазах.

t3 33
Рис. 3.33 

На рис. 3.33 показані установка і закріплення на планшайбі корпусної деталі 1 за допомогою планок 4, упорних стійок 2 і болтів 8.

Необхідно стежити за тим, щоб стійки під затискними планками були такої ж висоти, як і стінки деталі в місці кріплення. Затискні болти слід розташовувати як можна ближче до деталі. Планки повинні лежати рівно, без перекосу, а болти бути рівномірно (але не дуже туго) затягнуті, інакше можна зігнути деталь, що затискається.

Установку деталі на планшайбі перевіряють рейсмусом, а більш точніше індикатором.

Важливим для обробки деталей на планшайбі, на кутнику є врівноважування кутника й заготовки противагою 7 (рис. 3.34), яку складають із чавунних шайб. Шайби однакового діаметра, але різні за товщиною, тобто вони різні за масою. Їх закріплюють болтом у пазу планшайби на проти не зрівноваженої маси. Для цього шпиндель відключають від механізму коробки швидкостей, щоб він мав вільне обертання. Планшайбу повертають вручну, стежачи, в якому положенні вона зупиниться. Якщо баланс вантажу не досягнутий планшайба з кутником завжди буде зупинятися в одному положенні - вантажем вверх, якщо вантаж малий, або вантажем униз – якщо вантаж великий. Змінити вплив вантажу можна не тільки його масою, але й переміщенням його вздовж паза З врівноваження досягнуто, якщо після обертання планшайби з кутником вона не зупиняється миттю, причому зупинка відбувається в будь якому положенні незалежно від розташування заготовки. Точна обробка несиметричних заготовок можлива тільки після ретельної балансировки. Балансировка важлива й для збереження точності верстата, так як робота при поганій балансировці приводить до швидкого зношення підшипників шпинделя. Роботу на планшайбі ведуть з дотримання обережності, щоб рука не попала в зону кріплення заготовки.  Крім цього, треба перевіряти надійність закріплення планшайби і кутника на планшайбі,   а також заготовки і противаги.

t3 34 

Рис. 3.34   

При виготовленні коротких деталей з отворами часто застосовують наступний технологічний прийом. Заготовку на кілька деталей закріплюють одним кінцем в патрон, а іншим упирають в центр задньої бабки і обточують по зовнішній циліндричній поверхні. Потім по всій заготівці прорізають канавки на відстані, рівній довжині обробленої деталі, плюс припуск на підрізання торця. Канавки прорізають на таку глибину, щоб діаметр перемички був на 0,1-0,2 мм менше діаметра свердла, яким намічено свердлити отвір у заготовки.

Після цього надрізану заготовку встановлюють в розточені кулачки і виконують свердління отвору. Свердло, заглиблюючись в заготовку, висвердлюють послідовно одну перемичку за одною, відокремлюючи один від одного окремі заготовки втулок.

Такий прийом створює наступні зручності:

значно скорочується час на підведення і відведення свердла і різця, так як за одну установку проводиться обробка декількох деталей;

відрізний різець, найменш міцний з усіх ріжучих інструментів, що беруть участь в обробці, і працює з невеликими подачами, виконує невелику частину роботи, заглиблюючись на невелику довжину.

t3 34 1

У результаті час на виконання операції - свердління, відрізання і обточування - значно скорочується.

У масовому виробництві гайки нарізають на гайконарізних автоматах та полуавтоматах з кривими мітчиками, закріпленими у спеціальному патроні.

Гайкові мітчики призначені для нарізування різьблення в гайках на гайконарізні верстати. Довгий хвостовик гайкового мітчика дозволяє усунути згвинчення готової гайки. Нарізані гайки розміщуються на хвостовику і періодично видаляються, для чого мітчик виймається з патрона верстата. Вигнутий хвостовик дозволяє видаляти готові гайки, не виймаючи мітчика з патрона верстата, що підвищує продуктивність.

Внаслідок недостатньої міцності мітчика на ріжучій частини не повинно бути одночасно більше двох гайок.

t3 34 2

Для отримання різьби 2-го класу точності швидкість різання приймають у межах 7-15 м / хв.

Точність різьби, що нарізується мітчиками, може коливатися в широких межах. Мітчиком з не шліфованим профілем нарізують різьблення 3-го класу точності, а зі шліфованим - 2-го класу. При ретельній підготовці отвору мітчиком зі шліфованим профілем можна нарізати різьбу 1-го класу точності. Калібрування різьби вручну також підвищує її точність.